| | |
| втира́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розтирати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | втира́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | втира́ймо |
| 2 особа | втира́й | втира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втира́тиму | втира́тимемо, втира́тимем |
| 2 особа | втира́тимеш | втира́тимете |
| 3 особа | втира́тиме | втира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втира́ю | втира́ємо, втира́єм |
| 2 особа | втира́єш | втира́єте |
| 3 особа | втира́є | втира́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| втира́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | втира́в | втира́ли |
| жін. р. | втира́ла |
| сер. р. | втира́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| втира́вши |
