| | |
| втиша́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | втиша́тися, втиша́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | втиша́ймося, втиша́ймось |
| 2 особа | втиша́йся, втиша́йсь | втиша́йтеся, втиша́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втиша́тимуся, втиша́тимусь | втиша́тимемося, втиша́тимемось, втиша́тимемся |
| 2 особа | втиша́тимешся | втиша́тиметеся, втиша́тиметесь |
| 3 особа | втиша́тиметься | втиша́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втиша́юся, втиша́юсь | втиша́ємося, втиша́ємось, втиша́ємся |
| 2 особа | втиша́єшся | втиша́єтеся, втиша́єтесь |
| 3 особа | втиша́ється | втиша́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| втиша́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | втиша́вся, втиша́всь | втиша́лися, втиша́лись |
| жін. р. | втиша́лася, втиша́лась |
| сер. р. | втиша́лося, втиша́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| втиша́вшись |
