| втлума́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | втлума́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | втлума́чмо | |
| 2 особа | втлума́ч | втлума́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | втлума́чу | втлума́чимо, втлума́чим |
| 2 особа | втлума́чиш | втлума́чите |
| 3 особа | втлума́чить | втлума́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | втлума́чив | втлума́чили |
| жін.р. | втлума́чила | |
| сер.р. | втлума́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| втлума́чений | ||
| Безособова форма | ||
| втлума́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| втлума́чивши | ||