втовкма́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | втовкма́чений | втовкма́чена | втовкма́чене | втовкма́чені |
родовий | втовкма́ченого | втовкма́ченої | втовкма́ченого | втовкма́чених |
давальний | втовкма́ченому | втовкма́ченій | втовкма́ченому | втовкма́ченим |
знахідний | втовкма́чений | втовкма́чену | втовкма́чене | втовкма́чені |
орудний | втовкма́ченим | втовкма́ченою | втовкма́ченим | втовкма́ченими |
місцевий | на/у втовкма́ченому, втовкма́ченім | на/у втовкма́ченій | на/у втовкма́ченому, втовкма́ченім | на/у втовкма́чених |
[розм.] |