| втоло́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | втоло́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | втоло́чуймо | |
| 2 особа | втоло́чуй | втоло́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | втоло́чуватиму | втоло́чуватимемо, втоло́чуватимем |
| 2 особа | втоло́чуватимеш | втоло́чуватимете |
| 3 особа | втоло́чуватиме | втоло́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | втоло́чую | втоло́чуємо, втоло́чуєм |
| 2 особа | втоло́чуєш | втоло́чуєте |
| 3 особа | втоло́чує | втоло́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| втоло́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | втоло́чував | втоло́чували |
| жін. р. | втоло́чувала | |
| сер. р. | втоло́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| втоло́чувавши | ||