| | |
| вто́рити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вто́рити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вто́рмо |
| 2 особа | втор | вто́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вто́ритиму | вто́ритимемо, вто́ритимем |
| 2 особа | вто́ритимеш | вто́ритимете |
| 3 особа | вто́ритиме | вто́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вто́рю | вто́римо, вто́рим |
| 2 особа | вто́риш | вто́рите |
| 3 особа | вто́рить | вто́рять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вто́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вто́рив | вто́рили |
| жін. р. | вто́рила |
| сер. р. | вто́рило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вто́ривши |
