| вту́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вту́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вту́люймо | |
| 2 особа | вту́люй | вту́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вту́люватиму | вту́люватимемо, вту́люватимем |
| 2 особа | вту́люватимеш | вту́люватимете |
| 3 особа | вту́люватиме | вту́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вту́люю | вту́люємо, вту́люєм |
| 2 особа | вту́люєш | вту́люєте |
| 3 особа | вту́лює | вту́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вту́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вту́лював | вту́лювали |
| жін. р. | вту́лювала | |
| сер. р. | вту́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вту́лювавши | ||