втя́гувальний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | втя́гувальний | втя́гувальна | втя́гувальне | втя́гувальні |
родовий | втя́гувального | втя́гувальної | втя́гувального | втя́гувальних |
давальний | втя́гувальному | втя́гувальній | втя́гувальному | втя́гувальним |
знахідний | втя́гувальний, втя́гувального | втя́гувальну | втя́гувальне | втя́гувальні, втя́гувальних |
орудний | втя́гувальним | втя́гувальною | втя́гувальним | втя́гувальними |
місцевий | на/у втя́гувальному, втя́гувальнім | на/у втя́гувальній | на/у втя́гувальному, втя́гувальнім | на/у втя́гувальних |