| втя́жливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | втя́жливий | втя́жлива | втя́жливе | втя́жливі |
| родовий | втя́жливого | втя́жливої | втя́жливого | втя́жливих |
| давальний | втя́жливому | втя́жливій | втя́жливому | втя́жливим |
| знахідний | втя́жливий | втя́жливу | втя́жливе | втя́жливі |
| орудний | втя́жливим | втя́жливою | втя́жливим | втя́жливими |
| місцевий | на/у втя́жливому, втя́жливім | на/у втя́жливій | на/у втя́жливому, втя́жливім | на/у втя́жливих |
| [діал.] | ||||