втяжни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | втяжни́й | втяжна́ | втяжне́ | втяжні́ |
родовий | втяжно́го | втяжно́ї | втяжно́го | втяжни́х |
давальний | втяжно́му | втяжні́й | втяжно́му | втяжни́м |
знахідний | втяжни́й, втяжно́го | втяжну́ | втяжне́ | втяжні́, втяжни́х |
орудний | втяжни́м | втяжно́ю | втяжни́м | втяжни́ми |
місцевий | на/у втяжно́му, втяжні́м | на/у втяжні́й | на/у втяжно́му, втяжні́м | на/у втяжни́х |