вті́ха – іменник жіночого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | вті́ха | вті́хи |
родовий | вті́хи | втіх |
давальний | вті́сі | вті́хам |
знахідний | вті́ху | вті́хи |
орудний | вті́хою | вті́хами |
місцевий | на/у вті́сі | на/у вті́хах |
кличний | вті́хо* | вті́хи* |