| вті́шити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | вті́шити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вті́шмо | |
| 2 особа | втіш | вті́ште |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вті́шу | вті́шимо, вті́шим |
| 2 особа | вті́шиш | вті́шите |
| 3 особа | вті́шить | вті́шать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вті́шив | вті́шили |
| жін.р. | вті́шила | |
| сер.р. | вті́шило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вті́шений | ||
| Безособова форма | ||
| вті́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| вті́шивши | ||