| вуальо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вуальо́ваний | вуальо́вана | вуальо́ване | вуальо́вані |
| родовий | вуальо́ваного | вуальо́ваної | вуальо́ваного | вуальо́ваних |
| давальний | вуальо́ваному | вуальо́ваній | вуальо́ваному | вуальо́ваним |
| знахідний | вуальо́ваний, вуальо́ваного | вуальо́вану | вуальо́ване | вуальо́вані, вуальо́ваних |
| орудний | вуальо́ваним | вуальо́ваною | вуальо́ваним | вуальо́ваними |
| місцевий | на/у вуальо́ваному, вуальо́ванім | на/у вуальо́ваній | на/у вуальо́ваному, вуальо́ванім | на/у вуальо́ваних |