| | |
| вуалюва́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вуалюва́тися, вуалюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | вуалюва́тиметься | вуалюва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | вуалю́ється | вуалю́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вуалю́ючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вуалюва́вся, вуалюва́всь | вуалюва́лися, вуалюва́лись |
| жін. р. | вуалюва́лася, вуалюва́лась |
| сер. р. | вуалюва́лося, вуалюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вуалюва́вшись |
