| вуалюва́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вуалюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вуалю́ймо | |
| 2 особа | вуалю́й | вуалю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вуалюва́тиму | вуалюва́тимемо, вуалюва́тимем |
| 2 особа | вуалюва́тимеш | вуалюва́тимете |
| 3 особа | вуалюва́тиме | вуалюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вуалю́ю | вуалю́ємо, вуалю́єм |
| 2 особа | вуалю́єш | вуалю́єте |
| 3 особа | вуалю́є | вуалю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вуалю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вуалюва́в | вуалюва́ли |
| жін. р. | вуалюва́ла | |
| сер. р. | вуалюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вуальо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| вуальо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| вуалюва́вши | ||