| вуглува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вуглува́тий | вуглува́та | вуглува́те | вуглува́ті |
| родовий | вуглува́того | вуглува́тої | вуглува́того | вуглува́тих |
| давальний | вуглува́тому | вуглува́тій | вуглува́тому | вуглува́тим |
| знахідний | вуглува́тий, вуглува́того | вуглува́ту | вуглува́те | вуглува́ті, вуглува́тих |
| орудний | вуглува́тим | вуглува́тою | вуглува́тим | вуглува́тими |
| місцевий | на/у вуглува́тому, вуглува́тім | на/у вуглува́тій | на/у вуглува́тому, вуглува́тім | на/у вуглува́тих |