| ву́гол – іменник чоловічого роду | ||
| (ріг, кут у хаті) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ву́гол | вугли́ |
| родовий | вугла́ | вуглі́в |
| давальний | вуглу́, вугло́ві | вугла́м |
| знахідний | ву́гол | вугли́ |
| орудний | вугло́м | вугла́ми |
| місцевий | на/у вуглі́ | на/у вугла́х |
| кличний | ву́гле* | вугли́* |
| [діал.] |