вужи́ний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вужи́ний | вужи́на | вужи́не | вужи́ні |
родовий | вужи́ного | вужи́ної | вужи́ного | вужи́них |
давальний | вужи́ному | вужи́ній | вужи́ному | вужи́ним |
знахідний | вужи́ний, вужи́ного | вужи́ну | вужи́не | вужи́ні, вужи́них |
орудний | вужи́ним | вужи́ною | вужи́ним | вужи́ними |
місцевий | на/у вужи́ному, вужи́нім | на/у вужи́ній | на/у вужи́ному, вужи́нім | на/у вужи́них |