| вузликува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вузликува́тий | вузликува́та | вузликува́те | вузликува́ті |
| родовий | вузликува́того | вузликува́тої | вузликува́того | вузликува́тих |
| давальний | вузликува́тому | вузликува́тій | вузликува́тому | вузликува́тим |
| знахідний | вузликува́тий | вузликува́ту | вузликува́те | вузликува́ті |
| орудний | вузликува́тим | вузликува́тою | вузликува́тим | вузликува́тими |
| місцевий | на/у вузликува́тому, вузликува́тім | на/у вузликува́тій | на/у вузликува́тому, вузликува́тім | на/у вузликува́тих |