| вузькоду́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вузькоду́мний | вузькоду́мна | вузькоду́мне | вузькоду́мні |
| родовий | вузькоду́много | вузькоду́мної | вузькоду́много | вузькоду́мних |
| давальний | вузькоду́мному | вузькоду́мній | вузькоду́мному | вузькоду́мним |
| знахідний | вузькоду́мний, вузькоду́много | вузькоду́мну | вузькоду́мне | вузькоду́мні, вузькоду́мних |
| орудний | вузькоду́мним | вузькоду́мною | вузькоду́мним | вузькоду́мними |
| місцевий | на/у вузькоду́мному, вузькоду́мнім | на/у вузькоду́мній | на/у вузькоду́мному, вузькоду́мнім | на/у вузькоду́мних |