вузькоетні́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вузькоетні́чний | вузькоетні́чна | вузькоетні́чне | вузькоетні́чні |
родовий | вузькоетні́чного | вузькоетні́чної | вузькоетні́чного | вузькоетні́чних |
давальний | вузькоетні́чному | вузькоетні́чній | вузькоетні́чному | вузькоетні́чним |
знахідний | вузькоетні́чний, вузькоетні́чного | вузькоетні́чну | вузькоетні́чне | вузькоетні́чні, вузькоетні́чних |
орудний | вузькоетні́чним | вузькоетні́чною | вузькоетні́чним | вузькоетні́чними |
місцевий | на/у вузькоетні́чному, вузькоетні́чнім | на/у вузькоетні́чній | на/у вузькоетні́чному, вузькоетні́чнім | на/у вузькоетні́чних |