вузьколітерату́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вузьколітерату́рний | вузьколітерату́рна | вузьколітерату́рне | вузьколітерату́рні |
родовий | вузьколітерату́рного | вузьколітерату́рної | вузьколітерату́рного | вузьколітерату́рних |
давальний | вузьколітерату́рному | вузьколітерату́рній | вузьколітерату́рному | вузьколітерату́рним |
знахідний | вузьколітерату́рний, вузьколітерату́рного | вузьколітерату́рну | вузьколітерату́рне | вузьколітерату́рні, вузьколітерату́рних |
орудний | вузьколітерату́рним | вузьколітерату́рною | вузьколітерату́рним | вузьколітерату́рними |
місцевий | на/у вузьколітерату́рному, вузьколітерату́рнім | на/у вузьколітерату́рній | на/у вузьколітерату́рному, вузьколітерату́рнім | на/у вузьколітерату́рних |