вузькоспецифі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вузькоспецифі́чний | вузькоспецифі́чна | вузькоспецифі́чне | вузькоспецифі́чні |
родовий | вузькоспецифі́чного | вузькоспецифі́чної | вузькоспецифі́чного | вузькоспецифі́чних |
давальний | вузькоспецифі́чному | вузькоспецифі́чній | вузькоспецифі́чному | вузькоспецифі́чним |
знахідний | вузькоспецифі́чний | вузькоспецифі́чну | вузькоспецифі́чне | вузькоспецифі́чні |
орудний | вузькоспецифі́чним | вузькоспецифі́чною | вузькоспецифі́чним | вузькоспецифі́чними |
місцевий | на/у вузькоспецифі́чному, вузькоспецифі́чнім | на/у вузькоспецифі́чній | на/у вузькоспецифі́чному, вузькоспецифі́чнім | на/у вузькоспецифі́чних |