| вузькофахови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вузькофахови́й | вузькофахова́ | вузькофахове́ | вузькофахові́ |
| родовий | вузькофахово́го | вузькофахово́ї | вузькофахово́го | вузькофахови́х |
| давальний | вузькофахово́му | вузькофахові́й | вузькофахово́му | вузькофахови́м |
| знахідний | вузькофахови́й, вузькофахово́го | вузькофахову́ | вузькофахове́ | вузькофахові́, вузькофахови́х |
| орудний | вузькофахови́м | вузькофахово́ю | вузькофахови́м | вузькофахови́ми |
| місцевий | на/у вузькофахово́му, вузькофахові́м | на/у вузькофахові́й | на/у вузькофахово́му, вузькофахові́м | на/у вузькофахови́х |