| вухна́ль – іменник чоловічого роду | ||
| (спеціальний цвях, яким прибивають підкову до кінського копита) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | вухна́ль | вухналі́ |
| родовий | вухналя́ | вухналі́в |
| давальний | вухналю́, вухнале́ві | вухналя́м |
| знахідний | вухна́ль | вухналі́ |
| орудний | вухнале́м | вухналя́ми |
| місцевий | на/у вухналі́, вухналю́ | на/у вухналя́х |
| кличний | вухна́лю* | вухналі́* |
| [рідко] |