| | |
| вхитри́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вхитри́тися, вхитри́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вхитрі́мося, вхитрі́мось, вхитрі́мся |
| 2 особа | вхитри́ся, вхитри́сь | вхитрі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вхитрю́ся, вхитрю́сь | вхитримо́ся, вхитримо́сь, вхитри́мся |
| 2 особа | вхитри́шся | вхитрите́ся, вхитрите́сь |
| 3 особа | вхитри́ться | вхитря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | вхитри́вся, вхитри́всь | вхитри́лися, вхитри́лись |
| жін.р. | вхитри́лася, вхитри́лась |
| сер.р. | вхитри́лося, вхитри́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вхитри́вшись |
