| | |
| вчи́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вчи́тися, вчи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вчі́мося, вчі́мось, вчі́мся |
| 2 особа | вчи́ся, вчись | вчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вчи́тимуся, вчи́тимусь | вчи́тимемося, вчи́тимемось, вчи́тимемся |
| 2 особа | вчи́тимешся | вчи́тиметеся, вчи́тиметесь |
| 3 особа | вчи́тиметься | вчи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вчу́ся, вчусь | вчимо́ся, вчимо́сь, вчи́мся |
| 2 особа | вчи́шся | вчите́ся, вчите́сь |
| 3 особа | вчи́ться | вча́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вчачи́сь* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вчи́вся, вчивсь | вчи́лися, вчи́лись |
| жін. р. | вчи́лася, вчи́лась |
| сер. р. | вчи́лося, вчи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вчи́вшись |
