| | |
| вшляхе́тнювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вшляхе́тнювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вшляхе́тнюймо |
| 2 особа | вшляхе́тнюй | вшляхе́тнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вшляхе́тнюватиму | вшляхе́тнюватимемо, вшляхе́тнюватимем |
| 2 особа | вшляхе́тнюватимеш | вшляхе́тнюватимете |
| 3 особа | вшляхе́тнюватиме | вшляхе́тнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вшляхе́тнюю | вшляхе́тнюємо, вшляхе́тнюєм |
| 2 особа | вшляхе́тнюєш | вшляхе́тнюєте |
| 3 особа | вшляхе́тнює | вшляхе́тнюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вшляхе́тнюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вшляхе́тнював | вшляхе́тнювали |
| жін. р. | вшляхе́тнювала |
| сер. р. | вшляхе́тнювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вшляхе́тнюваний |
| Безособова форма |
| вшляхе́тнювано |
| Дієприслівник |
| вшляхе́тнювавши |
