| | |
| в’явля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | в’явля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | в’явля́ймо |
| 2 особа | в’явля́й | в’явля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | в’явля́тиму | в’явля́тимемо, в’явля́тимем |
| 2 особа | в’явля́тимеш | в’явля́тимете |
| 3 особа | в’явля́тиме | в’явля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | в’явля́ю | в’явля́ємо, в’явля́єм |
| 2 особа | в’явля́єш | в’явля́єте |
| 3 особа | в’явля́є | в’явля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| в’явля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | в’явля́в | в’явля́ли |
| жін. р. | в’явля́ла |
| сер. р. | в’явля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| в’явля́вши |
