| в’я́жучий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | в’я́жучий | в’я́жуча | в’я́жуче | в’я́жучі |
| родовий | в’я́жучого | в’я́жучої | в’я́жучого | в’я́жучих |
| давальний | в’я́жучому | в’я́жучій | в’я́жучому | в’я́жучим |
| знахідний | в’я́жучий, в’я́жучого | в’я́жучу | в’я́жуче | в’я́жучі, в’я́жучих |
| орудний | в’я́жучим | в’я́жучою | в’я́жучим | в’я́жучими |
| місцевий | на/у в’я́жучому, в’я́жучім | на/у в’я́жучій | на/у в’я́жучому, в’я́жучім | на/у в’я́жучих |