в’язни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | в’язни́й | в’язна́ | в’язне́ | в’язні́ |
родовий | в’язно́го | в’язно́ї | в’язно́го | в’язни́х |
давальний | в’язно́му | в’язні́й | в’язно́му | в’язни́м |
знахідний | в’язни́й, в’язно́го | в’язну́ | в’язне́ | в’язні́, в’язни́х |
орудний | в’язни́м | в’язно́ю | в’язни́м | в’язни́ми |
місцевий | на/у в’язно́му, в’язні́м | на/у в’язні́й | на/у в’язно́му, в’язні́м | на/у в’язни́х |