в’язове́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | в’язове́цький | в’язове́цька | в’язове́цьке | в’язове́цькі |
родовий | в’язове́цького | в’язове́цької | в’язове́цького | в’язове́цьких |
давальний | в’язове́цькому | в’язове́цькій | в’язове́цькому | в’язове́цьким |
знахідний | в’язове́цький, в’язове́цького | в’язове́цьку | в’язове́цьке | в’язове́цькі, в’язове́цьких |
орудний | в’язове́цьким | в’язове́цькою | в’язове́цьким | в’язове́цькими |
місцевий | на/у в’язове́цькому, в’язове́цькім | на/у в’язове́цькій | на/у в’язове́цькому, в’язове́цькім | на/у в’язове́цьких |