| в’язівськи́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | в’язівськи́й | в’язівська́ | в’язівське́ | в’язівські́ |
| родовий | в’язівсько́го | в’язівсько́ї | в’язівсько́го | в’язівськи́х |
| давальний | в’язівсько́му | в’язівські́й | в’язівсько́му | в’язівськи́м |
| знахідний | в’язівськи́й, в’язівсько́го | в’язівську́ | в’язівське́ | в’язівські́, в’язівськи́х |
| орудний | в’язівськи́м | в’язівсько́ю | в’язівськи́м | в’язівськи́ми |
| місцевий | на/у в’язівсько́му, в’язівські́м | на/у в’язівські́й | на/у в’язівсько́му, в’язівські́м | на/у в’язівськи́х |