| | |
| в’я́нути – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | в’я́нути |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | в’я́ньмо |
| 2 особа | в’янь | в’я́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | в’я́нутиму | в’я́нутимемо, в’я́нутимем |
| 2 особа | в’я́нутимеш | в’я́нутимете |
| 3 особа | в’я́нутиме | в’я́нутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | в’я́ну | в’я́немо, в’я́нем |
| 2 особа | в’я́неш | в’я́нете |
| 3 особа | в’я́не | в’я́нуть |
| Активний дієприкметник |
| в’я́нучий |
| Дієприслівник |
| в’я́нучи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | в’яв, в’я́нув | в’я́ли, в’я́нули |
| жін. р. | в’я́ла, в’я́нула |
| сер. р. | в’я́ло, в’я́нуло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| в’я́вши, в’я́нувши |
