| в’я́тич – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (представник стародавнього племені) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | в’я́тич | в’я́тичі |
| родовий | в’я́тича | в’я́тичів |
| давальний | в’я́тичеві, в’я́тичу | в’я́тичам |
| знахідний | в’я́тича | в’я́тичів |
| орудний | в’я́тичем | в’я́тичами |
| місцевий | на/у в’я́тичеві, в’я́тичу, в’я́тичі | на/у в’я́тичах |
| кличний | в’я́тичу | в’я́тичі |