в’я́тір – іменник чоловічого роду | ||
(ятір) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | в’я́тір | в’я́тери |
родовий | в’я́тера | в’я́терів |
давальний | в’я́теру, в’я́терові | в’я́терам |
знахідний | в’я́тір | в’я́тери |
орудний | в’я́тером | в’я́терами |
місцевий | на/у в’я́тері | на/у в’я́терах |
кличний | в’я́тере* | в’я́тери* |
[діал.] |