| в’я́тір – іменник чоловічого роду | ||
| (ятір) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | в’я́тір | в’я́тери |
| родовий | в’я́тера | в’я́терів |
| давальний | в’я́теру, в’я́терові | в’я́терам |
| знахідний | в’я́тір | в’я́тери |
| орудний | в’я́тером | в’я́терами |
| місцевий | на/у в’я́тері | на/у в’я́терах |
| кличний | в’я́тере* | в’я́тери* |
| [діал.] |