віва́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | віва́тний | віва́тна | віва́тне | віва́тні |
родовий | віва́тного | віва́тної | віва́тного | віва́тних |
давальний | віва́тному | віва́тній | віва́тному | віва́тним |
знахідний | віва́тний, віва́тного | віва́тну | віва́тне | віва́тні, віва́тних |
орудний | віва́тним | віва́тною | віва́тним | віва́тними |
місцевий | на/у віва́тному, віва́тнім | на/у віва́тній | на/у віва́тному, віва́тнім | на/у віва́тних |