вівто́рковий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вівто́рковий | вівто́ркова | вівто́ркове | вівто́ркові |
родовий | вівто́ркового | вівто́ркової | вівто́ркового | вівто́ркових |
давальний | вівто́рковому | вівто́рковій | вівто́рковому | вівто́рковим |
знахідний | вівто́рковий | вівто́ркову | вівто́ркове | вівто́ркові |
орудний | вівто́рковим | вівто́рковою | вівто́рковим | вівто́рковими |
місцевий | на/у вівто́рковому, вівто́рковім | на/у вівто́рковій | на/у вівто́рковому, вівто́рковім | на/у вівто́ркових |