вівцеби́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | вівцеби́к | вівцебики́ |
родовий | вівцебика́ | вівцебикі́в |
давальний | вівцебику́, вівцебико́ві | вівцебика́м |
знахідний | вівцебика́ | вівцебики́, вівцебикі́в |
орудний | вівцебико́м | вівцебика́ми |
місцевий | на/у вівцебику́, вівцебико́ві | на/у вівцебика́х |
кличний | вівцеби́че | вівцебики́ |