| відбомби́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відбомби́тися, відбомби́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбомбі́мося, відбомбі́мось, відбомбі́мся | |
| 2 особа | відбомби́ся, відбомби́сь | відбомбі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбомблю́ся, відбомблю́сь | відбомбимо́ся, відбомби́мось, відбомби́мся |
| 2 особа | відбомби́шся | відбомбите́ся, відбомбите́сь |
| 3 особа | відбомби́ться | відбомбля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відбомби́вся, відбомби́всь | відбомби́лися, відбомби́лись |
| жін.р. | відбомби́лася, відбомби́лась | |
| сер.р. | відбомби́лося, відбомби́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відбомби́вшись | ||
| [розм.] | ||