| відбрязкоті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відбрязкоті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбрязкоті́мо, відбрязкоті́м | |
| 2 особа | відбрязкоти́ | відбрязкоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбрязкочу́ | відбрязкотимо́, відбрязкоти́м |
| 2 особа | відбрязкоти́ш | відбрязкотите́ |
| 3 особа | відбрязкоти́ть | відбрязкотя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відбрязкоті́в | відбрязкоті́ли |
| жін.р. | відбрязкоті́ла | |
| сер.р. | відбрязкоті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відбрязкоті́вши | ||