| відверта́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відверта́тися, відверта́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відверта́ймося, відверта́ймось | |
| 2 особа | відверта́йся, відверта́йсь | відверта́йтеся, відверта́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відверта́тимуся, відверта́тимусь | відверта́тимемося, відверта́тимемось, відверта́тимемся |
| 2 особа | відверта́тимешся | відверта́тиметеся, відверта́тиметесь |
| 3 особа | відверта́тиметься | відверта́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відверта́юся, відверта́юсь | відверта́ємося, відверта́ємось, відверта́ємся |
| 2 особа | відверта́єшся | відверта́єтеся, відверта́єтесь |
| 3 особа | відверта́ється | відверта́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відверта́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відверта́вся, відверта́всь | відверта́лися, відверта́лись |
| жін. р. | відверта́лася, відверта́лась | |
| сер. р. | відверта́лося, відверта́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відверта́вшись | ||