| відв’я́зувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відв’я́зувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відв’я́зуймо | |
| 2 особа | відв’я́зуй | відв’я́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відв’я́зуватиму | відв’я́зуватимемо, відв’я́зуватимем |
| 2 особа | відв’я́зуватимеш | відв’я́зуватимете |
| 3 особа | відв’я́зуватиме | відв’я́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відв’я́зую | відв’я́зуємо, відв’я́зуєм |
| 2 особа | відв’я́зуєш | відв’я́зуєте |
| 3 особа | відв’я́зує | відв’я́зують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відв’я́зуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відв’я́зував | відв’я́зували |
| жін. р. | відв’я́зувала | |
| сер. р. | відв’я́зувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відв’я́зуваний | ||
| Безособова форма | ||
| відв’я́зувано | ||
| Дієприслівник | ||
| відв’я́зувавши | ||