| віджи́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | віджи́тий | віджи́та | віджи́те | віджи́ті |
| родовий | віджи́того | віджи́тої | віджи́того | віджи́тих |
| давальний | віджи́тому | віджи́тій | віджи́тому | віджи́тим |
| знахідний | віджи́тий, віджи́того | віджи́ту | віджи́те | віджи́ті, віджи́тих |
| орудний | віджи́тим | віджи́тою | віджи́тим | віджи́тими |
| місцевий | на/у віджи́тому, віджи́тім | на/у віджи́тій | на/у віджи́тому, віджи́тім | на/у віджи́тих |