| відлу́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відлу́нний | відлу́нна | відлу́нне | відлу́нні |
| родовий | відлу́нного | відлу́нної | відлу́нного | відлу́нних |
| давальний | відлу́нному | відлу́нній | відлу́нному | відлу́нним |
| знахідний | відлу́нний | відлу́нну | відлу́нне | відлу́нні |
| орудний | відлу́нним | відлу́нною | відлу́нним | відлу́нними |
| місцевий | на/у відлу́нному, відлу́ннім | на/у відлу́нній | на/у відлу́нному, відлу́ннім | на/у відлу́нних |