| відлу́нювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відлу́нювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відлу́нюватиме | відлу́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відлу́нює | відлу́нюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відлу́нюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відлу́нював | відлу́нювали |
| жін. р. | відлу́нювала | |
| сер. р. | відлу́нювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відлу́нювавши | ||