| | |
| відлі́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відлі́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відлі́чуймо |
| 2 особа | відлі́чуй | відлі́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відлі́чуватиму | відлі́чуватимемо, відлі́чуватимем |
| 2 особа | відлі́чуватимеш | відлі́чуватимете |
| 3 особа | відлі́чуватиме | відлі́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відлі́чую | відлі́чуємо, відлі́чуєм |
| 2 особа | відлі́чуєш | відлі́чуєте |
| 3 особа | відлі́чує | відлі́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відлі́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відлі́чував | відлі́чували |
| жін. р. | відлі́чувала |
| сер. р. | відлі́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| відлі́чуваний |
| Безособова форма |
| відлі́чувано |
| Дієприслівник |
| відлі́чувавши |
