відмежо́вуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | відмежо́вуватися, відмежо́вуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відмежо́вуймося, відмежо́вуймось | |
2 особа | відмежо́вуйся, відмежо́вуйсь | відмежо́вуйтеся, відмежо́вуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відмежо́вуватимуся, відмежо́вуватимусь | відмежо́вуватимемося, відмежо́вуватимемось, відмежо́вуватимемся |
2 особа | відмежо́вуватимешся | відмежо́вуватиметеся, відмежо́вуватиметесь |
3 особа | відмежо́вуватиметься | відмежо́вуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відмежо́вуюся, відмежо́вуюсь | відмежо́вуємося, відмежо́вуємось, відмежо́вуємся |
2 особа | відмежо́вуєшся | відмежо́вуєтеся, відмежо́вуєтесь |
3 особа | відмежо́вується | відмежо́вуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відмежо́вуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відмежо́вувався, відмежо́вувавсь | відмежо́вувалися, відмежо́вувались |
жін. р. | відмежо́вувалася, відмежо́вувалась | |
сер. р. | відмежо́вувалося, відмежо́вувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відмежо́вувавшись |