відморо́жений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відморо́жений | відморо́жена | відморо́жене | відморо́жені |
родовий | відморо́женого | відморо́женої | відморо́женого | відморо́жених |
давальний | відморо́женому | відморо́женій | відморо́женому | відморо́женим |
знахідний | відморо́жений, відморо́женого | відморо́жену | відморо́жене | відморо́жені, відморо́жених |
орудний | відморо́женим | відморо́женою | відморо́женим | відморо́женими |
місцевий | на/у відморо́женому, відморо́женім | на/у відморо́женій | на/у відморо́женому, відморо́женім | на/у відморо́жених |