| відмо́туватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відмо́туватися, відмо́туватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відмо́туймося, відмо́туймось | |
| 2 особа | відмо́туйся, відмо́туйсь | відмо́туйтеся, відмо́туйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмо́туватимуся, відмо́туватимусь | відмо́туватимемося, відмо́туватимемось, відмо́туватимемся |
| 2 особа | відмо́туватимешся | відмо́туватиметеся, відмо́туватиметесь |
| 3 особа | відмо́туватиметься | відмо́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмо́туюся, відмо́туюсь | відмо́туємося, відмо́туємось, відмо́туємся |
| 2 особа | відмо́туєшся | відмо́туєтеся, відмо́туєтесь |
| 3 особа | відмо́тується | відмо́туються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відмо́туючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відмо́тувався, відмо́тувавсь | відмо́тувалися, відмо́тувались |
| жін. р. | відмо́тувалася, відмо́тувалась | |
| сер. р. | відмо́тувалося, відмо́тувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відмо́тувавшись | ||